Що будуть робити з незаконними будівництвами в Києві

Поки чиновники розробляють ідеї. Справа зрушиться з мертвої точки не раніше осені.

Столиця за останній рік лише накопичувала містобудівні проблеми: місто все ще розширюється без генплану і зонінгу, головного архітектора фактично немає, земельні питання не вирішуються.

Але, як стверджують міські чиновники, вже до кінця року велика частина гострих питань можуть бути врегульовані.

Мешканцям запропонують скинутися.

З незаконними будівництвами вирішили розібратися просто: нові – знести, старі – легалізувати.

Як розповів заступник голови КМДА Олександр Спасибко, зараз в столиці 45 житлових комплексів зі статусом самобудів. “Це 15 тисяч потерпілих, які вклали кошти в купівлю квартир в цих будинках. Ми підходимо до проблеми диференційовано, в кожному разі шукаємо своє рішення”, – зазначив він.

Одним з механізмів чиновник назвав створення кооперативів майбутніх мешканців. “Є випадки, коли забудовник свідомо банкрутить свою фірму. Ми рекомендуємо фізособам- інвесторам створювати юрособа, потім вони можуть звертатися до міської влади за сприянням, стає замовником будівництва, вибирати генпідрядника, оплачувати послуги, а роботи будуть вестися під протекцією влади”, – розповів Спасибко.

Але і в інших випадках, коли малоймовірно, що постраждалі вкладники скинуться і добудують за додаткові кошти свій будинок, місто не буде їх кидати, обіцяють чиновники. Але таке лояльне ставлення світить лише старим самобудам.

Спасибко пишається тим, що за останні два роки список незаконних будівництв не збільшився ні на один об’єкт. “Ми дуже жорстко ставимося до цього питання: зносилися паркани, вивозилася будівельна техніка. В основному, роботи здійснювалися силами департаменту благоустрою, але дуже велика роль громадськості, що сигналізує нам про спроби почати нові незаконні будівництва”, – зазначив Спасибко.

На сайті Містобудівного кадастру ведеться моніторинг об’єктів, що мають ознаки самовільного будівництва. Як стверджують чиновники, інформація оновлюється постійно, і колір об’єкта сигналізує про статус будівництва. Зелений – все в порядку, червоний – є серйозні порушення. Однак за фактом, скаржаться забудовники, зміни вносять раз в два-три місяці.

“Але навіть такий, поки не дуже оперативний інструмент – вже добре. Він дає системний підхід. Будь-який потенційний інвестор може перевірити майданчик – і якщо вона червона, не ризикувати і не купувати квартиру в споруджуваному там будинку”, – вважає директор Standard Development Андрій Романенко .

Земля почекає.

Земельні питання в Києві не будуть вирішувати, доки не буде прийнято генплан. Близько трьох тисяч договорів оренди землі чекають своєї черги на продовження терміну або зміни функціонального призначення ділянки. І такі зволікання з боку міської влади збільшують кількість об’єктів, що потрапляють в розряд самобудів.

“З одного боку, місто зацікавлене в реновації промислових територій, з іншого боку, не змінює призначення ділянок. Щоб вирішити цю колізію, ми проводимо містобудівна рада, надсилаємо листи до інституту Генплану, просимо врахувати зміну функції ділянки. Після цього направляємо протокол містобудівної ради з резолюцією , що місто не заперечує змінити призначення ділянки, на розгляд земельної комісії “, – пояснив UBR.ua в.о. директора департаменту містобудування та архітектури КМДА Олександр Свистунов.

“Зміна призначення ділянки – дуже складний момент. Щоб змінити функціональне призначення з промислового на житлове, треба розробити детальний план території. Вони і зараз активно розробляються, причому здебільшого за рахунок інвесторів, але з політичних мотивів поки не приймаються. Адже за логікою спочатку має бути прийнято стратегічне рішення, тобто генплан, а вже потім тактичні, тобто ДПТ. Ми розуміємо, що потім всі ці ДПТ, швидше за все, приймуть пакетами, але поки у нас зв’язані руки “, – поскаржився Романенко.

Є й етичний момент: забудовники, які оплачують розробку ДПТ, охоплюють їм не тільки свою ділянку, а й сусідні, і по праву “оплачує музику”, розміщують на своїй ділянці об’єкти, здатні принести дохід, будь то житло або офіси з ТРЦ, а на сусідніх – соціальну інфраструктуру, садки і лікарні.

Власники ж сусідніх ділянок, виявляють, що садок “прописаний” на їх території, починають конфліктувати.
Девелопери пропонували, щоб у Містобудівній кадастр відбивався і момент розробки ДПТ, що дозволить включитися в процес всім зацікавленим сторонам ще на стадії розробки.

За оцінками експертів, розробка детального плану території для ділянки в 40-50 га обходиться замовникам від 800 тис. До 1 млн. Грн. За словами Свистунова, зараз в роботі більше 50 ДПТ, що охоплюють майже третину території столиці. Питання прийняття генплану, сподіваються міські чиновники, буде вирішене в кінці осені цього року.

“У липні ми плануємо завершити розробку та затвердження в Мінкульті історико-архітектурного плану, без нього генплан неможливий. Потім винесемо його на обговорення в Київраду. Дуже сподіваюся, що до кінця цього року ми, нарешті, отримаємо генплан, і місто зможе розвиватися активно” , – підкреслив Спасибко.

Самого ж головного архітектора обіцяють представити вже до середини вересня. Конкурс стартує 29 червня, повідомив Спасибко.

Як уже писав UBR.ua, пройде він у два етапи. На першому будуть відібрані громадські організації. Потім їх представники виберуть головного архітектора. “17 вересня столиця нарешті отримає головного архітектора, який візьме на себе повну відповідальність за розвиток міста”, – пообіцяв Олександр Спасибко.

Містобудівні питання переїдуть в онлайн.

Ще одне нововведення, яке готують чиновники – інформаційно-консультаційний центр, який об’єднає співробітників департаменту архітектури, земельних ресурсів та містобудівного контролю.

“Я презентував концепцію цього центр меру, сподіваюся, вже до кінця року він запрацює, і вирішить масу проблем, перш за все для фізосіб. У нас близько двох тисяч заяв від громадян, які не знають, як правильно переоформити земельну ділянку. Наше завдання – цю чергу зменшити “, – розповів Спасибко.

Він упевнений, що цей ресурс може бути корисний і великим забудовникам, а частина питань цілком можливо перенести в онлайн.

Самі ж девелопери чекають від міської влади та інших кроків. “Треба рухатися в бік електронного уряду, йти від ручного управління. Якщо ти бачиш в реєстрі кадастровий номер ділянки, хотілося б відразу подивитися і нормативно-грошову оцінку. Хочеш заплатити податок – отримуєш відразу всю суму, а не бігаєш з папірцями, по кабінетах. всі ці процеси давно пора автоматизувати “, – вважає Романенко.

Директор департаменту земельних ресурсів КМДА Олексій Поліщук нагадав про кроки в бік електронного уряду, а саме про ініціативу створення прозорої електронної системи, що дозволяє бачити проходження документації щодо земельних ділянок через відповідні інстанції.

“Але для цього потрібні зміни в законодавства. Пакет законопроектів був підготовлений і поданий до Верховної Ради, однак, на жаль, народні обранці з якихось причин не поспішають приймати дерегуляційні закони”, – зазначив Поліщук.

УБР

Be the first to comment on "Що будуть робити з незаконними будівництвами в Києві"

Leave a comment

Your email address will not be published.


*